Які зміни відбудуться в 2025 році, та що варто очікувати українцям?

З приходом нового 2025 в Україні запроваджуються й нові зміни, які впливатимуть на життя її громадян. Новаціями для українців стане підвищення податків для ФОП та найманої праці , реформа автострахування, запровадження базової загальної військової підготовки для студентів у вищих навчальних закладах вищої освіти.

З 1 січня відбулось підвищення податків для ФОП та найманої праці. Чи будуть нові надходження до бюджету?

На початку 2025 розпочали діяти нові зміни до податкового кодексу №11416-д, які прозвали як «Історичне підняття податків». Відтепер ставка військового збору зросте з 1,5% до 5% для ФОП І, ІІ та ІV групи, а для ІІІ групи 1% від доходу,  повертається обов’язкове ЄСВ, яке від  1 березня 2022 було добровільним до закінчення війни згідно п.9.19 р.8 «Прикінцевих та перехідних положень закону №2464.

Фото сайт Unian

Ініціатор законопроекту  та голова комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев має позитивну думку щодо нових змін. У своєму інтерв’ю медіа виданню «Суспільне» він заявив: «На 2025 рік Україна повністю забезпечена у частині бюджетних  надходжень ті 140 мільярдів гривень, які ми отримуємо завдяки вже прийнятому закону — вони вже пораховані у бюджеті на наступний рік, тому ми не бачимо жодних ризиків у розвитку базового сценарію».

Однак, думку автора законопроекту не розділяє  співзасновник «Центру економічного відновлення»- Андрій Длігач, про це він заявив в коментарі для Суспільного. 

« За нашими спостереженням багато компаній знижують офіційні зарплати, що показує наскільки на державному рівні не покладаються на поведінкове економічне моделювання та не шукають оптимальних рішень. Здавалось би підняття військового збору на 3,5% не повинно було б негативно вплинути, але чітка залежність від тінізації та податкового навантаження.  Якщо зараз цей показник тінізації економіки на рівні 35% то буде 44%. За нашими підрахунками через такі податкові новації в майбутньому держава може недорахуватись 40 млрд гривень в держбюджеті.» - сказав експерт.

Також він зазначив, що замість підвищення військового збору можна було вести підвищення ПДВ, який в свою чергу приніс би в державу 80 млрд гривень, підняття податку акцизу на солодку воду, податок на актив, але влада хоче швидких коштів та не думає про наслідки та перспективу.

За даними дослідження серед 32 тисяч ФОПів, яка було проведено базою відкритих даних Opendatbot 62% опитаних закриваються через підняття податку, а 27% планують закрити ФОП найближчим часом. що в кінці 2024 різко збільшилась кількість закриття ФОП. Зараз співвідношення відкриття- закриття на  рівні 1 до 2, але в той же період 2023 було 4 до 1. 

В свою чергу Данило Гетьманцев у своєму телеграм каналі спростовує інформацію про збільшення випадків закриття ФОП. За його словами кількість нових ФОПів над закритими переважає на 92 тисячі, а за останні два місяці відкрилось 47тисяч, закрилось 40, що на його думку не показником економічного розвитку.

Також депутат порадив журналістам, які полюбляють яскраві заголовки ретельніше перевіряти інформацію.

За такої ситуації важко сказати про ефективність запроваджених змін, адже офіційні особи по-типу Данила Гетьманцева мають власне твердження та уявлення майбутнього, яке розбігається із статистикою та думками спеціалістів та бази даних.

 Можливо через певний проміж часу ми будемо бачити зменшення зарплатні та робочих місць, а також тінізація економіки. Такі фактори скоріш за все приведуть не до надходжень, а навпаки, до недостачі коштів у держбюджеті, що створить перешкоду для фінансування оборони України, соціальних програм та виплат.

В Україні водять базову військову підготовку для студентів, чи зможуть їх мобілізувати?

9 січня ВРУ прийняла законопроект №12076  , які запровадять зміни в законі про військовий обов’язок та військову службу. Таким чином, замість строкової служби водиться базова військова підготовка, яка розпочнеться з 1 вересня 2025 року для всіх чоловіків студентів віком від 18 до 25 років у вищих навчальних закладах, окрім військових навчальних закладів. Також водиться  базова військова служба для осіб, що вперше ступають на  державну службу, посаду, яка буде проводитись на базі навчальних центрів Збройних Сил України. Жінки можуть пройти базову військову службу добровільно, після проходження медогляду.

Зображення сайт Osvita.ua

 Не проходити базову військову підготовку можуть люди, які мають проблеми зі здоров’ям та не здатні проходити службу та особи, що проходили військову службу.

Після проходження курсу, студенти складатимуть присягу та отримають військову облікову спеціальність.

Щодо термінів то в мирний час це-5 місяців, а у військовий-2 місяці.

Таким чином держава планує провести військову підготовку для ознайомленості громадян з військовою справою, що спростить майбутню службу осіб у війську. Однак, за законодавством України  ті хто проходили військову службу підпадають під закон про мобілізацію, а як нам відомо, базова військова підготовка заміняє строкову службу.

В свою чергу народний депутат Дмитро Разумков заявляв про можливу мобілізацію студентів після базової підготовки. Він заявив: ««З наступного року будуть проходити базову загальну військову підготовку у вишах на першому курсі. І після цього, наприклад, якщо людина буде відрахована, вона в 19 років або 18 з половиною буде мобілізована»

 Через це постає логічне питання, чи можуть мобілізувати людину до 25 років, яка пройшла базову військову підготовку?

Керівник ЦПД – Андрій Коваленко заявив: «Мобілізація 18-річних студентів після базової військової підготовки неможлива». Також він додав: «Мобілізація в нас з 25 років. Тому мобілізація 18 річних студентів після базової військової підготовки неможлива в принципі. Не варто розповсюджувати неперевірену інформацію».

Що ж буде, якщо студент відмовиться проходити базову військову підготовку?

Заступник міністра оборони України Сергій Мельник зазначив, що у разі неуспішного складання іспиту або відмови від проходження курсу та складання присяги студент не зможе продовжувати навчання.

В той же час Адвокатка Марина Бекало дала коментар для ТСН, де стверджує, що в діючому законі про вищу освіту, немає підстав для відрахування за відмову від базової військової підготовки. Підставою для відрахування є власне бажання, невиконання навчального плану, порушення умов договору, а також в інших випадках передбачених законом про освіту.

Така ситуація та розбіжності заяв міністерства оборони та діючого закону про освіту можуть привести до небажаних наслідків для майбутнього української системі освіти. Якщо розглядати показники кількості абітур’єнтів то з кожним роком ця цифра зменшується, адже багато молоді виїжджає закордон через війну. За даними міністерства освіти в 2023 році всупили на бакалаврат 296 тисяч абітурєнтів, а в 2024 році близько 201 тисяча. Можлива ситуація масового відрахування в разі відмов від проходження базової військової підготовки, що приведе до ще більшого зменшення кількості абітурєнтів та студентів, за рахунок яких фінансується заклад вищої освіти.

Також залишається відкритим питання про мобілізації тих, хто пройшов військову підготовку, адже зараз під мобілізацію потрапляють студенти, що закінчили військову кафедру до 25 років. В свою чергу чоловіки, які пройшли курс базової підготовки складають присягу, що за законом про військову службу робить військовозобов’язаними.

Можливо до 1 вересня 2025 будуть внесені зміни до законодавства, які дадуть чітке розуміння для студентів.

В Україні подорожчала автострахування, що зміниться для автовласників?

З нового року для українців стартували нові правила страхування авто передбаченні законом 3720-ІХ, який спрямований на збільшення виплат у разі ДТП та зменшення бюрократичної тяганини як з оформленням полісу, так і з його використанням. Однак покращення умов потягне за собою подорожчання автострахування.

Основною зміною на 2025рік стане сума виплат за шкоду майну при ДТП, яка збільшується із 160 до 250 тисяч гривень, а за шкоду життю з 320 до 500 тисяч.

Відтепер поліс можна придбати тільки в електронному варіанті через єдину централізовану базу даних. Також обов’язкове страхування повертається для УБД, але для них та інвалідів I, II, III групи, учасників революції гідності та ліквідаторів діє знижка в 50% Цікавим є те, що тепер потерпілий може звертатись одразу до свого страховика, у разі ДТП, що спрощує процес отримання відшкодування.

Враховуючи всі зміни, поліс на авто подорожчає в 2-2,5 разів, що сильно б’є по гаманцю автомобілістів. Для прикладу поліс на авто з об’ємом двигуна до 1600см кубічних із реєстрацією у Києві обійдеться орієнтовно 5 тисяч гривень, але ціна може змінюватись від об’єму та регіону. Також буде враховуватись історії ДТП, що впливатиме на вартість авто.

Зараз багато водіїв обурені підняттям цін на страховий поліс, адже зростання цін відбулося дуже різко, а купівельна спроможність українців цього року не змінилась. Однак варто зазначити, що за останні роки зросла кількість ДТП. За даними МВС в 2023 відбулось 23 тисячі ДТП а вже в 2024 близько 25 тисяч.

На думку голови комітету ВРУ з фінансів, митної та податкової політики Данила Гетьманцева старий закон про обов     ‘язкове страхування був прийнятий 20 років тому, і є застарілим. Також він зазначив, що ці зміни є однією із ключових для інтеграції в ЄС та перехід на їхні норми.

Думку високопосадовця підтверджує й голова всеукраїнської асоціації автоімпортерів і дилерів- Олег Назаренко. У своєму коментарі  для Подробиці  зазначив, що розмір відшкодування за старим законом був розрахований ще при курсу 6 гривень за долар. Умовно 120 тисяч гривень відшкодування це 20 тисяч доларів і цього вистачає для відновлення авто, а при курсі майже 42 гривні  цієї суми звичайно що не вистачає.

Враховуючи плани держави, в наступні роки ціна на страховий поліс буде тільки зростати, але з ним і сума відшкодування. Таким чином держава зможе убезпечити громадян у разі ДТП та підвищити прибутки страхових фірм.